19.10.2015 р. відбувся круглий стіл з батьками під час якого обговорювалися проблеми, які
виникають у осіб з вадами розвитку під час їх статевого дозрівання. Присутні 14 чоловік : 
батьки, педагоги, лікар.
Дитячий психіатр - Щербак Тетяна Олександрівна зупинилася на суспільних поглядах
 на сексуальність інвалідів.
Зокрема існують такі переконання, що:
- інвалідам невідомі проблеми сексуальності.
- інваліди інфальтивні, тому потребують опіки;
- інвалідність породжує нездатність до статевого життя:
- інваліди повинні жити і одружуватися з собі подібними;
- якщо у інваліда виникають статеві проблеми, то вони зумовлені саме його інвалідністю;
- фізично зорова людина неможе вступати в статеві відносини з інвалідом.
З невідомих причин багато хто вважає, що у інвалідів багато більш важливіших причин їм не слід
претендувати на радощі, признчені для здорових, нормальних людей. 
Всі ці та багато інших уявлень демонструють, як важко нашому суспільству визнати за інвалідами
право на статеву активність. Донедавна вважалося, що люди із затримкою розумового розвиткуабо асексуальні, абонездатні керувати своїми
 примітивними сексуальними бажаннями.
Інваліди з розумовою, особливо тяжкогг ступеня, відсталістю нерідко викликають тривогу і опасіння в оточуючих. 
Вони можуть роздягатися в громадських місцях, вести себе агресивно в проявах любові до інших, в багатьох випадках
їх потрібно постійно тримати під наглядом або обмежувати свободу, щоб забезпечити їм безпеку і благополуччя. 
Лікар звернула увагу, що такі люди все таки здатні набути досить багато відомостей про сексуальність і народження 
дітей. Їм можна пояснити, як відбувається зачаття, що таке мінструація (що при цьому потрібно робити), як справлятися
 зі своїми статевими поривами (але не на очах у всіх).
Головний спосіб навчити розумово відсталих справлятися зі своїми сексуальними бажаннями і виражати свої сексуальні бажання -
це відповіде статеве виховання. Адже вони не можуть дізнатися про сексуальні аспекти життя 
від друзів, з книжок або спостерігаючи за поведінкою інших людей, їм важко відділити реальність від видумки.
Хоча у розумово відсталої людини психічний розвиток зупинився на рівні дитини, фізично вона здорова.
Секс - це єдине, що не можна ігнорувати нікому, хто знаходиться поруч з психічно хворою молодою людиною, що досягла статевої зрілості.
Тетяна Олександрівна ще раз наголосила, що потрібно пояснювати розумово відсталим, де можна зняти своє сексуальне напруження (не на людях), 
створити для цього умови.

Психолог , Тітаровська Ольга Борисівна розглянула питання формування статево- рольових відносин у молоді з вадами розвитку. 
Дослідження показали, що вихованці установи слабко ідентифікують статеву належність. У більшості досить спотворені, бідні уявлення про відношення
 між хлопцем і дівчиною. Вихованці в установі дозволяють собі таку поведінку по відношенню до осіб протилежної статті, 
яку не проявляють вдома. Це свідчить про розуміння ними правил поведінки і про відсутність довірливих стосунків зі своїми батьками.
Психолог порадила не уникати питань статевого спрямування в бесідах з дітьми, не засуджувати їх неправильні вчинки, пояснювати як потрібно себе
 поводити, проявляти свою симпатію.

Лікар відмітила, що одним із способів зняття статевої напруги є фізичне навантаження. Педагоги попросили батьків більше залучати своїх 
дітей по господарству, адже тих видів трудової зайнятості, які здійснюються в Центрі недостатньо для їх повноцінного фізичного навантаження. 

Батьки поділилися власним досвідом вирішення деяких проблемних ситуацій з  питань сттевого виховання. Всі 
присутні погодилися, що повинні бути єдинні вимоги до дітей в процесі формування у них статево - рольової поведінки.