12.02.2015
Сьогодні у парламенті 275 народних депутатів проголосовало за проект Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо врегулювання питання відповідальності за вчинення насильства в сім’ї» №0920.
Відповідно до якого, посилено відповідальність за здійснення насилля у сім’ї. Так, передбачено адміністративний арешт або громадські роботи. Раніше за такі правопорушення було передбачено штраф і виправні роботи.
Нормативно-правова база щодо попередження насильства над дітьми
КОНВЕНЦІЯ ООН ПРО ПРАВА ДИТИНИ
Конвенція ратифікована Постановою ВР N 789-ХІІ ( 789-12) від 27.02.91)
Дата підписання Україною: 21 лютого 1990 р.
Набуття чинності для України: 27 вересня 1991 р.
(Витяг)
Стаття З
1. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
2. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають усіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
3. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, установленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров'я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.
Стаття 9
1. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи, згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Стаття 18
1. Держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування
2. З метою гарантування і сприяння здійсненню прав, викладених у цій Конвенції, держави- учасниці надають батькам і законним опікунам належну допомогу у виконанні ними своїх обов'язків по вихованню дітей та забезпечують розвиток мережі дитячих установ.
Стаття 19
1. Держави-учасниці вживають усіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину.
2. Такі заходи захисту, у випадку необхідності, включають ефективні процедури для розроблення соціальних програм з метою надання необхідної підтримки дитині й особам, які турбуються про неї, а також здійснення інших форм запобігання виявлення, повідомлення, передачі на розгляд, розслідування, лікування та інших заходів у зв'язку з випадками жорстокого, поводження з дитиною, зазначеними вище, а також, у випадку, необхідності, для порушення початку судової процедури.
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ
Прийнята на п ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року
(Витяг)
Конституція є основним Законом країни і встановлює визначальні принципи відповідальності держави, закладає важливу основу для додаткових законодавчих стратегій, спрямованих на боротьбу з усіма формами насильства в сім'ї.
Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Стаття 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Стаття 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.
Стаття 28. Кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.
Стаття 51. Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватись про своїх непрацездатних батьків. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Стаття 52. Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом. Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу. Держава заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей.
ПРО ОХОРОНУ ДИТИНСТВА
Закон України від 26.04.2001 №2402-111
Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001 N ЗО, ст. 142
(Витяг)
Стаття 10. Право на захист від усіх форм насильства Кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім'ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини. Держава здійснює захист дитини від:
-усіх форм фізичного і психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження з нею, експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють; --втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин;
залучення до екстремістських релігійних психокультових угруповань та течій, використання її для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо.
Держава через органи опіки і піклування, служби у справах дітей, центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді у порядку, встановленому законодавством, надає дитині та особам, які піклуються про неї, необхідну допомогу у запобіганні та виявленні випадків жорстокого поводження з дитиною, передачі інформації про ці випадки для розгляду до відповідних уповноважених законом органів для проведення розслідування і вжиття заходів щодо припинення насильства.
Дитина має право особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів. Розголошення чи публікація будь-якої інформації про дитину, що може заподіяти їй шкоду, без згоди законного представника дитини забороняється.
Процедура розгляду скарг дітей на порушення їх прав і свобод, жорстоке поводження, насильство і знущання над ними в сім'ї та поза її межами встановлюється законодавством.
ПРО ОСВІТУ
Закон України від 23 травня 1991р. №1060-ХІІ
(Витяг)
Стаття 22. Соціально-педагогічний патронаж у системі освіти Соціально-педагогічний патронаж у системі освіти сприяє взаємодії навчальних закладів, сім'ї і суспільства у вихованні дітей, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує консультативну допомогу батькам, особам, які їх замінюють. Педагогічний патронаж здійснюється соціальними педагогами. За своїм статусом соціальні педагоги належать до педагогічних працівників.
Стаття 51. Права вихованців, учнів, студентів, курсантів, слухачів, стажистів, клінічних ординаторів, аспірантів, докторантів Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти відповідно мають гарантоване державою право на:
захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства, від дій педагогічних, інших працівників.
ПРО ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАСИЛЬСТВА В СІМ’Ї
Закон України
від 15.11.2001 №2789-ІІІ
Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, N10, ст. 70.
(Витяг)
Цей Закон визначає правові і організаційні основи попередження насильства в сім'ї, органи та установи, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї.
Розділ І
Загальні положення
Стаття 1. Визначення термінів
Для цілей цього Закону наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
дії сексуального характеру – це вчинення розпусних дій щодо особи, які не містять ознак злочину;
домашнє насильство – будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування однієї особи по відношенню до іншої особи на яку розповсюджується дія заходів з протидії домашньому насильству (у тому числі жорстоке поводження з дитиною), якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю;
економічне насильство – умисне позбавлення однією особою іншої особи житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, у тому числі аліментів, на які потерпілий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров'я;
жорстоке поводження з дитиною – усі форми фізичного психічного та економічного насильства, образи, недбале поводження, залишення без догляду та піклування, результатом якого може стати нанесення шкоди фізичному чи психічному здоров'ю дитини;
захисний припис – спеціальний форма реагування служби дільничних інспекторів міліції та кримінальної міліції у справах дітей щодо захисту особи, потерпілої від домашнього насильства, яким особі, яка вчинила домашнє насильство, забороняється вчиняти визначені в захисному приписі дії стосовно особи, потерпілої від домашнього насильства;
запобігання та протидія домашньому насильству – система соціальних і спеціальних заходів, спрямованих на усунення причин і умов, які сприяють вчиненню домашнього насильства; припинення домашнього насильства, яке готується або вже почалося; проведення корекційних програм чи притягнення до відповідальності осіб, які вчинили домашнє насильство, а також реабілітація осіб, які зазнали домашнього насильства;
віктимна поведінка – поведінка потенційної жертви насильства в сім’ї, що провокує насильство в сім’ї;
корекційна програма – комплекс заходів, спрямований на формування у особи, яка вчинила домашнє насильство, навиків ненасильницької моделі поведінки, що ґрунтується на відповідальності за свою поведінку та її наслідки;
особи, на яких розповсюджується дія заходів передбачених цим Законом з протидії домашньому насильству – особи, які перебувають у шлюбі; проживають спільно, але не перебувають у шлюбі між собою; їхні діти; особи, які перебувають під опікою чи піклуванням; є родичами прямої або непрямої лінії споріднення за умови спільного проживання; особи, які не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей;
особою, яка вчинила домашнє насильство – визнається особа, яка вчинила дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного насильства по відношенню до осіб на яких розповсюджується дія заходів (дія цього Закону) із запобігання та протидії домашньому насильству;
особою, яка зазнала домашнього насильства (потерпіла від домашнього насильства) – визнається особа, яка зазнала фізичного, сексуального, психологічного чи економічного насильства з боку інших осіб на яких розповсюджується дія заходів із запобігання та протидії домашньому насильству (дія цього Закону) і якій заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду;
офіційне попередження – це спеціальний захід реагування органів внутрішніх справ щодо захисту особи потерпілої від домашнього насильства, яким особа, яка вчинила домашнє насильство, офіційно попереджається про неприпустимість вчинення домашнього насильства;
погроза вчинення домашнього насильства - висловлювання або дії про наміри вчинення умисних дій, передбачених абзацом другим цієї статті, якщо є обґрунтовані підстави очікувати її виконання;
психологічне насильство – насильство, пов'язане із застосуванням одною особою дій психологічного характеру до іншої особи шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими умисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю;
сексуальне насильство – протиправне посягання однієї особи на статеву недоторканість іншої особи, а також дії сексуального характеру по відношенню до дитини;
соціальні заходи - система заходів, спрямованих на формування ненасильницьких моделей поведінки та моделей поведінки, які зменшують ризик виникнення ситуації домашнього насильства;
спеціальні заходи – система заходів, спрямованих припинення домашнього насильства; реабілітацію осіб, які проживали в умовах домашнього насильства та відновлення ненасильницьких стосунків; притягнення до відповідальності особи, яка вчинила домашнє насильство;
фізичне насильство – умисне позбавлення свободи, спричинення болю, нанесення однією особою іншій особі побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті потерпілого, порушення фізичного чи психічного здоров'я, нанесення шкоди його честі і гідності.
Стаття 2. Законодавство про попередження насильства в сім'ї
Законодавство про попередження насильства в сім'ї складається з Конституції України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини щодо попередження насильства в сім'ї.
Стаття 3. Органи та установи, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї
1. Здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї в межах наданих їм повноважень покладається на:
1) спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань попередження насильства в сім'я;
2) службу дільничних інспекторів міліції та кримінальну міліцію у справах дітей органів внутрішніх справ;
3) органи опіки і піклування;
4) спеціалізовані установи для жертв насильства в сім'ї:
кризові центри для жертв насильства в сім'ї та членів сім'ї, стосовно яких існує реальна загроза вчинення насильства в сім'ї (далі - кризові центри);
5) центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї.
2. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, об'єднання громадян, а також окремі громадяни можуть сприяти у здійсненні заходів з попередження насильства в сім'ї.
Стаття 4. Підстави для вжиття заходів з попередження насильства в сім'ї
1. Підставами для вжиття заходів з попередження насильства в сім'ї є:
• заява про допомогу жертви насильства в сім'ї або члена сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім'ї;
• висловлене жертвою насильства в сім'ї або членом сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім'ї, бажання на вжиття заходів з попередження насильства в сім'ї у разі, якщо повідомлення або заява надійшли не від нього особисто;
• отримання повідомлення про застосування насильства в сім'ї або реальної загрози його вчинення стосовно дитини чи недієздатного члена сім'ї.
2. Заява та повідомлення про застосування насильства в сім'ї або реальної загрози його вчинення приймаються за місцем проживання постраждалого органами, зазначеними в пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 цього Закону.
3. Орган, до якого надійшла заява або надійшло повідомлення про вчинення насильства в сім'ї або реальну загрозу його вчинення, розглядає заяву чи повідомлення та вживає в межах своїх повноважень передбачені законом заходи з попередження насильства в сім'ї.
4. Порядок розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім'ї або реальну загрозу його вчинення затверджується Кабінетом Міністрів України.
Спеціальні заходи з попередження насильства в сім’ї
Стаття 10. Офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї
1. Члену сім'ї, який вчинив насильство в сім'ї, виноситься офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї, за умови відсутності в його діях ознак злочину, службою дільничних інспекторів міліції або кримінальною міліцією у справах дітей, про що йому повідомляється під розписку.
2. Офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї може бути винесено осудній особі, яка на момент його винесення досягла 16-річного віку.
3. У разі вчинення особою насильства в сім'ї, після отримання нею офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї, щодо цієї особи у випадках і в порядку, передбачених цим Законом, може бути винесено захисний припис.
Стаття 11. Офіційне попередження про неприпустимість віктимної поведінки щодо насильства в сім'ї
У разі систематичної (трьох і більше випадків) віктимної поведінки члена сім'ї, внаслідок якої створюється ситуація, що може призвести до вчинення насильства в сім'ї, службою дільничних інспекторів міліції або кримінальною міліцією у справах дітей даному члену сім'ї виноситься офіційне попередження про неприпустимість віктимної поведінки щодо насильства в сім'ї, про що йому повідомляється під розписку.
Стаття 12. Взяття на профілактичний облік та зняття з профілактичного обліку членів сім'ї, які вчинили насильство в сім'ї
1. Членів сім'ї, яким було винесено офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї, служба дільничних інспекторів міліції чи кримінальна міліція у справах дітей беруть на профілактичний облік.
2. Зняття з профілактичного обліку членів сім'ї, які вчинили насильство в сім'ї, проводиться органами, які брали особу на такий облік, якщо протягом року після останнього факту вчинення насильства в сім'ї особа жодного разу не вчинила насильства в сім'ї.
3. Порядок взяття на профілактичний облік та порядок зняття з профілактичного обліку членів сім'ї, яким було винесено офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї, затверджуються Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідальність за вчинення насильства в сім’ї
Стаття 15. Відповідальність за вчинення насильства в сім'ї.
Члени сім'ї, які вчинили насильство в сім'ї, несуть кримінальну, адміністративну чи цивільно-правову відповідальність відповідно до закону.
ників, які порушують права або принижують їх честь і гідність.
Стаття 56. Обов'язки педагогічних та науково-педагогічних працівників Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов'язані: додержувати педагогічної етики, моралі, поважати гідність дитини, учня, студента; захищати дітей, молодь від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігати вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам.
| 
Головна 
