Мудра притча, яку варто прочитати хоча б раз у житті!

 Батько з маленьким сином йшли через гори. Хлопчик спіткнувся об камінь, 
впав, боляче вдарився і закричав: 
 – А-а-а-й!!! 
 І тут же почув звідкись з-за гори голос, який повторив за ним:
 – А-а-а-й!!! 
 Цікавість перемогла страх, і хлопчик прокричав: 
 – Хто тут? 
І отримав відповідь:
 – Хто тут? 
Розсерджений, він закричав: 
– Боягуз! 
І почув: 
– Боягуз! 
Хлопчик подивився на батька і запитав: 
– Тату, що це? 
Чоловік, посміхаючись, крикнув: 
– Сину, я тебе люблю! 
І голос відповів: 
– Сину, я тебе люблю! 
Чоловік крикнув: 
– Ти – найкращий! 
І голос відповів:
 – Ти – найкращий! 
Хлопчик був здивований і нічого не розумів. Тоді батько пояснив йому: 
– Люди називають це луною, але в дійсності це є життя. До тебе повертається все, що ти говориш і робиш. 
Мораль: 
Наше життя – це просто відображення наших дій. 
Якщо хочеш більше любові від світу – віддавай більше любові оточуючим. 
Хочеш щастя – дай щастя тим, хто навколо тебе. Хочеш посмішки від душі – 
посміхнися від душі тим, кого знаєш. Це стосується всіх аспектів життя: воно 
нам повертаєте все, що ми йому даємо. 

 Наше життя – не збіг, а відображення нас самих.